Родина Михайлових – це родина з двома дочками з Донецька, що належить до греко-католицькій громаді. Влітку 2014 року їм довелося втікати з Донецька до Дніпра. Матеріальне становище сім’ї було дуже важким, так як батько міг знайти роботу лише від замовлення до замовлення (постійної роботи не було), а мати не могла піти на роботу, бо їй доводилося доглядати за молодшою дочкою Марією, якій в 2014 році виповнилося всього рік, і старшою дочкою Мариною, яка потребувала догляду.
Марина народилася в 2011 році з деформованим хребтом. Їй зробили операцію відразу після народження. Операція дозволила Марині ходити, але через побічний ефект таз став нечутливим, що призвело до нетримання. Тому їй потрібні підгузники і катетери, щоб вести більш-менш нормальний спосіб життя.
За словами лікарів, випадок Марини не безнадійний, але її одужання стане можливим тільки після тривалої серії операцій та медичної реабілітації. Вартість кожної такої операції перевищує можливості такого невеликого об’єднання, як наше, тому наша допомога складається з щомісячного внеску, який покриває витрати на підгузники і катетери. У 2016 році це було 70 євро. Батько знайшов роботу в 2017 році, і з 2018 року сім’я отримує від нас 40 євро в місяць.
У вересні 2018 Марина пішла в загальноосвітню школу в Дніпрі. Для її психологічного стану товариство інших дітей було сприятливим, Марина насолоджувалася навчанням, робила успіхи і не концентрувалася тільки на своїй хворобі. На жаль, Марина часто хворіла взимку, а в листопаді 2028 роки їй зробили операцію з видалення аденоїдів.
Для зміцнення органів і м’язів таза лікар порадив кататися на роликах. Карині це дуже важко, її координація занадто слабка для таких вправ, але вона тренується щодня. Карина мріє про повне одужання і сподівається, що медицина їй допоможе.
Взимку 2019 роки Марина була прооперована в спеціальній московській клініці. Ця операція була профінансовано “Карітас”. Операція пройшла добре, але Марині знадобиться ще кілька операцій, перш ніж буде можлива мова про одужання. Як і раніше дівчинка потребує катетери кожні 2-3 години, а також підгузники на ніч і для школи.
Мама Марини в січні 2019 писала: “Спасибі, що не забули нашу дівчинку і так багато допомагаєте. Думка про те, що ми не залишилися одні, дає нам сили продовжувати боротьбу”.
У 2020 році шкільне життя Марини погіршилася – діти виросли, і багато хто не міг зрозуміти, чому така велика дівчинка досі потребує підгузники і висміювали дитину. В результаті Марині довелося змінити клас. Нова операція була запланована на весну 2020 року, але була скасована у зв’язку з пандемією Корона-вірусу.
Крім того, батько Марини втратив багато замовлень на роботу, мати Марини зламала ліву руку і отримала струс мозку. Крім того, житлова ситуація не стабільна – власники квартири, яку винаймає сім’я Михайлових, хочуть продати квартиру, і родині доведеться шукати нове житло.
Мама Марини пише: “Цей 2020 рік приніс нам тільки труднощі. Але ми все ще живі, слава Богу. І ми дякуємо вам за вашу допомогу і підтримку”.
Ми продовжуємо підртимувати родину Марини фінансово і надалі у 2021-2022 рр.