без категорії

МАРШ МИРУ НА АЛЬПІЙСЬКОМУ ВІЙСЬКОВОМУ ФРОНТІ 1915-18 РР.

Протягом тижня, з понеділка 7 вересня по п’ятницю 11 вересня 2020 року, кілька членів нашої асоціації пройшли частину Стежки миру (Sentiero della Pace), яка проходить уздовж Італійського (Альпійського) фронту Першої світової війни протягом 650 км. Саме тут між 1915 і 1918 роками італійська і австро-угорська армії протистояли одна одній. Обраний маршрут знаходиться у вічентінскому Передальппі, в безпосередній близькості від міста Роверето і озера Гарда.

Перебуваючи безпосередньо в місцях, де проходила “Великої війни”, як її називають італійці, ми хотіли зрозуміти цю дуже важку реальність гірської війни, маловідомої в Європі незважаючи на те, що вона завдала близько мільйона жертв у військовому корпусі обох країн.

Найбільше нас вразило те, як солдати обох сторін докладали надлюдських зусиль, щоб стабілізувати лінію фронту в “окопній” війни на висотах, де гори і негода погода стають додатковим суперником.

“Стежка миру” проходить у надзвичайно мальовничих мусцях. Сходження і спуски вражають, часом вони дуже круті та обривисті. Знаки та дидактичні щити дають нам зрозуміти, наскільки близько передові лінії супротивників підходили один до одного.

Колючий дріт і костюми, а також залишки укріплень є мовчазними свідками, які оживили в нашій уяві реальність цього високого фронту, унікального в своєму роді в Європі (практично всі маршрути, які ми подолали за цей тиждень, були на висоті між 1400 і 2300 метрів над рівнем моря).

Зимовий холод був першим ворогом солдатів. Сотні солдатів, які не могли повернутися до притулків, гинули, занесені снігом. Звідси інше ім’я цього протистояння – “Біла війна”

Безпосередньо перебуваючи на місцях колишніх боїв, приходить розуміння тих реалії війни, які не можуть бути достовірно передані ні книгами, ні віртуально. На цьому поході ми швидко зрозуміли, як війна забирає у солдатів право на все людське. Часто полеглих нашвидку ховали на імпровізованих кладовищах в горах.

У всі часи прекрасні види з цих висот і мирна природа пейзажів контрастували з жорстокою і нелюдської реальністю війни. Розмірковуючи про жахи і абсурд війни ми пройшли по колишній лінії фронту на горі Пасубіо, де під час австрійського наступу за один день загинуло 2800 італійських солдатів. За ним послідував вибух вершини Італійський зуб – “dente italiano”, де загинуло 500 солдатів.

В останній день ми відвідали Музей Великої Війни (Museo della Grande Guerra) в Роверето, містечку, який також називають містом миру. Музей зберігає величезну кількість джерел і доментаціі про конфлікт 1915-1918. У той же вечір ми стали свідками сотні ударівунікального Дзвону миру вагою 22 тонни, встановленого на висотах Роверето. Шоденно, з понеділка по суботу о 21.30, а в неділю опівдні, дзвін цього дзвону нагадує нам про те, що Мир залишається здобуттям, яке потрібно захищати і зберігати. 30 жовтня 1924 року Дзвін миру був відлитий з бронзи знарядь, подарованих країнами, які брали участь у Першій світовій війні.

Найкращі світлини, зроблені в цьому поході по шляху миру, увійдуть до календаря на 2021 рік. (Календар можна буде замовити з листопада на нашому сайті і у членів нашого комітету. Прибуток від продажу календаря призначено для фінансування стипендії для молодого українського студента, якому довелося покинути своє рідне місто через російську окупацію. Зубожіння населення, русифікація та радянізація на окупованих територіях Донбасу перешкоджають отриманню сучасної вищої освіти. Тому у вересні він почав навчання в Харківському університеті.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.