У суботу, 13 червня 2026 року, в Діфферданжі на відкритому спортивному майданчику Міжнародної школи Діфферданжа та Еш-сюр-Альзетта (EIDE) відбувся футзальний турнір заради миру. Протягом усього дня в ньому взяли участь понад десять команд. Захід проходив під знаком зустрічей, взаємної поваги та мирного співжиття.
На запрошення Сандро Сандіні, душпастиря, який активно займається соціальним служінням, асоціація Ad Pacem мала можливість організувати свій стенд під час турніру. За його роботу відповідали віцепрезидентка асоціації Наталія Панталеоні та скарбник Крістіан Вельтер.
Турнір створив особливо сприятливі умови для діалогу. У перервах між матчами багато молодих людей і відвідувачів підходили до нашого стенду, щоб поспілкуватися та обмінятися думками. Зокрема, ми представили календар Ad Pacem на 2026 рік, який наочно демонструє просвітницьку та солідарну діяльність нашої асоціації. Крім того, ми привертали увагу до долі українських цивільних жертв, захоплених у полон російськими військовими, — реальності, про яку часто знають недостатньо, але яка сьогодні перебуває в центрі нашої діяльності.
Кілька молодих учасників виявили готовність написати кілька слів надії для цих постраждалих. Ці послання будуть перекладені та передані адресатам, щоб люди, чиє життя позначене полоном, насильством і вигнанням, могли отримати знак підтримки з Люксембургу. Цей простий, але надзвичайно людяний жест надав темі співжиття дуже конкретного змісту: знайти час подумати про тих, хто страждає, надіслати їм братнє слово підтримки та нагадати, що про них не забули.
Крім того, ми запропонували гру «Гусак», присвячену темі миру, яка дала змогу в простій та ігровій формі обговорити такі важливі цінності, як повага, взаємодопомога, діалог і ненасильство.
Особливою подією дня став візит Патріка Мюллера, генерального вікарія Архієпархії Люксембургу. З нагоди дня святого Антонія він звершив благословення хлібів, які згодом були роздані всім присутнім.
Наприкінці турніру кожен учасник отримав медаль як нагадування про те, що головне полягало не в результатах змагань, а в участі, взаємній повазі, командному дусі та прагненні зробити цей день справжнім знаком миру.
