Категорія: Велотур за клімат – велотур за мир

Велопробіг у регіоні Туль уздовж річки Мозель (Франція)

16–17 травня 2026 року комітет Ad Pacem організував велопробіг у регіоні Туль уздовж річки Мозель. Невелика група учасників зібралася в суботу, 16 травня, о 10:00 на кемпінгу у Віллі-ле-Сек, розташованому між Нансі та Тулем на березі Мозеля.

Майже весь маршрут пролягав уздовж річки через мальовничі зелені та горбисті ландшафти. Велосипедні доріжки тут добре облаштовані, а вздовж них є численні місця, де можна перепочити або влаштувати невеликий перекус із рюкзака.

У Лівердуні, розташованому на березі Мозеля між Нансі та Тулем, група зробила зупинку, щоб оглянути історичний центр Верхнього міста та його відреставрований замок.

До 1970-х років річкове буксирування барж було звичним явищем на Мозелі. Цей вид діяльності зник після того, як баржі почали оснащувати дизельними двигунами.

У неділю, 17 травня, учасники відвідали паломницький центр у Саксон-Сіоні. Його історія сягає часів, коли кельтські жерці вшановували тут своїх богів. Із Середньовіччя це місце стало важливим осередком християнського паломництва. Сьогодні базиліка присвячена Богородиці Миру.

Заздалегідь була організована зустріч із ректором святині, священником Марком Гаусслером, для обговорення теми миру, яка посідає важливе місце в християнській вірі. Ця зустріч справила на всіх дуже позитивне враження, оскільки отець Гаусслер ретельно підготувався до розмови. Учасники мали можливість глибше осмислити тему миру в контексті дедалі більшої актуальності воєн і збройних конфліктів у сучасному світі.

Після богослужіння в базиліці група пообідала в ресторані «Auberge d’Haroué», розташованому неподалік однойменного замку, де змогла скуштувати страви місцевої кухні.

У другій половині дня відбулася екскурсія замком Аруе. Відвідувачі мали нагоду оцінити велич і красу цієї архітектурної пам’ятки, яка вже три століття перебуває у приватній власності.

Будівництво замку розпочав принц Марк де Бово-Краон (1679–1754) — одна з найвизначніших постатей Лотарингії свого часу, грант Іспанії, віце-король Тоскани та великий гардеробмейстер герцога Лотарингії. Над проєктом він працював разом із видатним архітектором Жерменом Боффраном (1667–1754).

До створення замку були залучені найкращі митці епохи: скульптор Бартелемі Гібаль та майстер художнього металу Жан Ламур, відомі своєю участю в оформленні площі Станіслава в Нансі, а також художник Піллеман.

У замку зберігається колекція великих і надзвичайно цінних гобеленів. Він і сьогодні належить родині принців де Бово-Краон, яка з 2021 року доручила Центру національних пам’яток організацію його відкриття для відвідувачів.

Замок має кілька вражаючих особливостей: 365 вікон, 52 каміни, 12 веж і 4 мости.

Ця велосипедна мандрівка дала всім учасникам можливість відновити фізичні сили та збагатитися духовно, насолоджуючись красою природи й відвідуючи історичні пам’ятки, що дбайливо збереглися до наших днів.

Велотур по Саарі (Німеччина)

11 травня 2025 року комітет Ad Pacem запросив на велотур у прикордонний регіон Саар. Старт був о 9:30 ранку на парковці на околиці міста Мерциг.

Далі маршрут пролягав переважно через сусідні ліси, а в другій половині дня – вздовж великої петлі річки Саар.

Перерва в Лосхаймі-на-зе-Зеє

Вранці група зробила тривалу перерву в Лосхаймі-на-зе-Зеє, а потім продовжила шлях лісами за межами курортного містечка.

Обідня перерва на природі

До обідньої перерви велотур пролягав то велодоріжками, то сільськими дорогами.

Коротка зупинка у дворі колишнього бенедиктинського абатства Меттлах

У другій половині дня велосипедна група дісталася Меттлаха на Саарі. У межах зовнішніх стін колишнього абатства Святого Петра і Марії відбулася перерва з короткою екскурсією та розповіддю про важливе і значуще бенедиктинське абатство, яке існувало з 7 по 11 століття.

У 676 році франкський вельможа Лутвінус заснував абатство Святого Петра і Марії на незатоплюваній низовині Саари на місці сучасного міста Меттлах і сам вступив до монастиря, який підпорядковувався бенедиктинському статуту.

Стара вежа

Від монастирської будівлі нічого не залишилося, а від різних церков збереглася лише Стара вежа.

Близько 990 року абат Ліоффін (987-993) побудував церкву Марії як похоронну церкву засновника. Ця церква у формі восьмикутника, за зразком Аахенського собору, сьогодні відома як Стара вежа і є найстарішою збереженою сакральною спорудою Саарланду. Романська споруда та реліквія хреста, придбана в 1220 році, свідчать про значення абатства в Середньовіччі.

У 18 столітті будівля абатства в стилі пізнього бароко була зведена архітектором абатства Вадгассен, уродженцем Ебенбурга Йоганном Бернхардом Трабукко (1685 – 1768), а також саксонским архітектором Крістіаном Кретцшмаром (близько 1700 – 1768).

Французька революція, а особливо Перша коаліційна війна, що почалася в 1792 році, означали кінець для монастиря Меттлах. У 1793/1794 роках ченці втекли. У 1802 році традиційний монастир був остаточно покинутий. Сучасні будівлі абатства, що датуються 18 століттям, були оголошені французькою національною власністю в 1802 році в ході секуляризації. Після цього вся власність була продана виробнику паперу Лейстеншнайдеру з Тріра.

З 1809 року у власності Villeroy & Boch

У 1809 році Жан-Франсуа Бох, представник третього покоління родини Бох, придбав сильно зруйновану будівлю і відремонтував її. При цьому він вже частково переобладнав її під фабрику. До сьогодні будівля є штаб-квартирою компанії Villeroy & Boch.

ВЕЛОПРОГУЛЯНКА НАВКОЛО ОЗЕРА ДЕР (Ф)

Дванадцять велосипедистів з асоціації Ad Pacem зібралися на березі озера Дер 28 і 29 вересня 2024 року, щоб проїхатися на велосипедах по велосипедній доріжці, яка пролягає вздовж озера і через кілька сіл. Вся команда провела вечір і ніч у будинку, орендованому для цієї нагоди поблизу озера. У неділю відбулася друга частина маршруту, також велосипедними доріжками та дорогами в околицях озера.                             

Характеристика озера Дере
Озеро Дере – Шантекок або водосховище Марна – це штучне озеро на північному сході Франції. Воно розташоване на межі департаментів Марна і Верхня Марна. У 1974 році, після 10 років гігантських робіт, озеро Дере з’явилося в самому серці Шампані.

Першочерговою метою озера Дер, його призначенням, є зберігання 350 мільйонів кубічних метрів води. Починаючись у Сен-Дізьє, воно регулює течію Марни, притоки Сени, найбільшої річки Франції. З одного боку, воно зменшує наслідки повеней у Парижі, а з іншого — дозволяє підтримувати судноплавство в період посухи. Таким чином, озеро-водосховище обмежує повені в департаментах Верхня Марна, Марна, а також у долинах Марни та Сени, аж до Паризької агломерації. Озеро Дере протягом сезонів пропонує чудові краєвиди. Завдяки гарній погоді учасники групи отримали чудові враження від велосипедної прогулянки.

Озеро отримало свою назву від назви природного регіону, в якому воно розташоване, та від села Шантекок, яке було зруйноване, як і села Шампобер-о-Буа та Нуїзман-о-Буа, де на березі півострова збереглася лише церква. Під час будівництва озера в 1960-1970 роках його номінальна місткість становила 350 мільйонів кубічних метрів.  З площею 48 км² це найбільше штучне озеро у метрополії Франції, але не за об’ємом.

Музейне селище Дер
Завдяки ентузіастам, а також з метою збереження пам’яті про минуле, було створено музейне селище Дер, щоб не забути про життя тодішніх мешканців, їхні села та дивовижну історію їхньої спадщини. Від шкільного класу до церкви Шампобер-о-Буа, через макет села, тут є все, щоб сьогодні відвідувачі могли побачити історію сіл, перш ніж вони були затоплені водами озера. Поруч із колишньою школою можна прогулятися садом священика або садом простих трав, відкриваючи для себе лікарські рослини.

Навколо озера
Під час перерв велосипедисти могли милуватися природою озера Дере та трисотрічними дубами навколишніх лісів. Озеро є штучним, проте воно добре допомогло природі, створивши зони спокою для 300 видів птахів, зареєстрованих на сьогоднішній день.

Ключові цифри
•    4 800 гектарів: загальна площа споруди
•    349 млн м3: місткість
•    20,3 км: земляні дамби висотою до 20 м
•    2 900 км²: контрольований водозбірний басейн

Церкви з дерев’яними фасадами, виняткова спадщина
П’ятнадцять сіл мають у своєму складі скарби культурної спадщини, деяким з яких понад 400 років. Саме посеред цієї тихої сільської місцевості розташовані незвичайні церкви, які привертають увагу відвідувачів. Таким чином, група змогла відвідати кілька з 11 церков, що внесені до списку історичних пам’яток.

Конструкція цих дерев’яних церков відображає епоху, коли для будівництва використовували матеріали, які були під рукою, щоб мінімізувати витрати і час на зведення будівель. У цьому регіоні Шампані єдиним доступним ресурсом був дуб. Тому всі споруди були дерев’яними: не тільки церкви, а й житлові будинки. Крім практичності, дерев’яне каркасне будівництво цінували за його естетичні якості!

Велопробіг навколо Арлону (B)

Суботнього ранку, 15 червня 2024 року, невелика група з восьми членів Ad Pacem зустрілася на парковці абатства Клерфонтен на бельгійсько-люксембурзькому кордоні. Це був старт другого велозаїзду сезону “Велосипедом заради майбутнього”, під час якого команда досліджувала велодоріжки та відрізки національної дороги навколо Арлона. Це була закрита дистанція (петля з вказівниками) довжиною 40 км, з фінішем близько 17:00 на стартовій автостоянці.

Проїхавши через кілька сіл, сільськими дорогами та стежками, милуючись чудовими краєвидами, група зупинилася на обідню перерву на лузі.

На останньому етапі група проїхала через Теніг і Стерпеніч перед довгим спуском, даючи ногам можливість відпочити, до фінішу.

Сонце, хмари і вітер сприяли приємній велосипедній прогулянці.

Всі погодилися, що ця прогулянка була можливістю добре провести час разом, відкриваючи для себе красиві пейзажі в гарну погоду. Перед тим, як завантажити велосипеди і знову вирушити в дорогу, ми протягом години відвідали територію абатства Клерфонтен, включаючи руїни старої споруди 13-14 століть, лікарський сад, відновлений у старомодному стилі (як це було в ті часи), і джерело, яке (все ще) протікає через підземні галереї, які в середньовіччі були місцем паломництва, де віруючі шукали зцілення від своїх недугів.

Велодоріжками через кордони трьох країн

Вісім членів асоціації Ad Pacem зустрілися в суботу 18 травня 2024 року на парковці біля церкви в Ельванжi для участі у веломандрівці «Велосипед за клімат». Хоча в попередні дні йшов дощ, протягом усього 45-кілометрового маршруту було сухо. З похмурим небом та ідеальною температурою було приємно крутити педалі полями, виноградниками та селами. Але коли велосипедисти прибули в Ремершен, на набережну вздовж Мозеля, вони були здивовані тим, що їм довелося проїхати кілька сотень метрів по дорозі, затопленій двадцяти сантиметровим шаром води з Мозеля, що вийшов з берегів.

Шенгенський музей

Наша перша зупинка була в Шенгенському європейському музеї (L), який простежує прогрес європейської інтеграції та створення Шенгенської зони вільного пересування з перших днів її існування. 18 грудня 2007 року колишній міністр закордонних справ Польщі Броніслав Геремек описав цей процес такими словами:

«Скасування внутрішніх кордонів ЄС є ознакою визнання того, що всі громадяни відповідних держав належать до одного простору і що вони мають спільну ідентичність»

Постійна тримовна експозиція музею показує, що скасування внутрішнього прикордонного контролю є важливим кроком у процесі європейської інтеграції. На виставковій площі 200 м2 відвідувачі можуть ознайомитися з різноманітними темами, а також отримати довідкову інформацію. Відвідувачі можуть побачити різні митні та прикордонні символи, які були характерні для прикордонних постів між державами до створення ЄС. Всі вони були скасовані, щоб забезпечити вільне спілкування і пересування між різними народами і групами населення ЄС

Римська вілла Борг

Потім велосипедисти перетнули міст через Мозель, щоб почати довгий підйом на німецькій стороні через виноградники до римської вілли Борг біля Ненніга (D). Дорогою вгору велосипедисти проїхали повз бункер, який є частиною Західного валу, збудованого нацистами між 1939 і 1940 роками. На цій 10,9-кілометровій ділянці між сходом міста Перл і петлею річки Саар біля села Оршольц розташовано 75 бункерів.

Коли велосипедисти дісталися римської вілли, настав час для обідньої перерви.

Після обіду настав час відвідати вражаючу віллу. Цей комплекс був повністю відбудований з залишків фундаменту. Відвідування резиденцій вілли Борг дає уявлення про життя привілейованих римлян дві тисячі років тому. Музей під відкритим небом з артефактами, знайденими під час археологічних розкопок, чудові лазні, гармонійні сади, бенкетні зали, сторожка, римська кухня і таверна запрошують вас затриматися на деякий час.

Римська вілла з найбільшою мозаїкою на північ від Альп

Проїхавши ще через кілька виноградників і лісів, наступною зупинкою була римська вілла біля Ненніга (D). Тут знаходиться найбільша мозаїка римської епохи на північ від Альп.

Чудова мозаїчна підлога вілли є однією з найважливіших знахідок такого роду на північ від Альп, і однією з небагатьох, які ще можна відвідати сьогодні на оригінальному місці знахідки. Захищена спорудою, збудованою близько 150 років тому, ця підлога є однією з найстаріших музейних експозицій археологічних знахідок у Німеччині.

Ретельно структурована мозаїка розкинулася килимом над імітацією чорно-білих мармурових плиток. Мозаїка була створена на початку 3 століття н.е. Вона займає близько 160 м2 на підлозі і включає в себе колодязь, прикрашений мармуровими плитами. Для створення мозаїки було використано близько 3 мільйонів дрібних камінчиків.

Перед тим, як відвідати мозаїку, група зупинилася на кілька хвилин перед курганом, що утворює римський поховальний комплекс, датований 2 століттям н. е.

Останні 10 км група була змушена зробити невелике відхилення від маршруту і поїхати головною дорогою. Сильний дощ напередодні спричинив зсув ґрунту, який змив кілька дерев, повністю перекривши дорогу.

Це була дуже приємна поїздка на велосипеді на кордонах Люксембургу, Франції і Німеччини.

У суботу вранці, 20 травня, вісім членів нашої асоціації зустрілися на залізничному вокзалі Беттембурга, щоб здійснити 46-кілометрову велосипедну прогулянку доріжками півдня Люксембургу.
Спочатку ми проїхали через Пеппанж (повз колишній бенедиктинський монастир) і Еланж, потім перетнули французький кордон серед полів і по дорозі відкрили для себе села Гаген і Евранж, а також пам’ятники жертвам двох світових воєн. В Евранжі ми зупинилися, щоб відвідати неоготичну церкву, присвячену святому Альбіну, яка відкрита для відвідувань, і помилуватися вітражами, два з яких присвячені війні та миру. (Церкву було частково зруйновано під час Другої світової війни і відновлено після неї).

Після повторного перетину кордону ми зупинилися в Аспельті біля замку в стилі бароко та бронзової статуї Петера Аспельтського (1240-1320, курфюрст і архієпископ Майнца), встановленої 2021 року на площі перед церквою. Однак скульптура, про яку йдеться, залишила нас здивованими через мистецький вибір: Петер фон Аспельт зображений без будь-яких єпископських відзнак і має дивний андрогінний вигляд.

Обідня перерва відбулася в Дальгаймі біля підніжжя пам’ятника Орлу. Це колона заввишки близько десяти метрів із римським орлом, що сидить на вершині земної кулі. Цей пам’ятник було споруджено 1855 року “Люксембурзьким археологічним товариством” на згадку про перебування римлян у Дальгаймі, зокрема у Вікусі Річчіакум. Лише за кілька кроків від цього місця ми також змогли відвідати галло-римський театр дорогою до Дальгайма. Цей стародавній амфітеатр, що вміщував близько 3 500 глядачів, датується II століттям.
Потім ми поїхали назад через Хассель, Альцинген і Гесперанж, де у нас була остання перерва біля ставка в центрі міського парку. О 16:30 наша група повернулася на парковку станції Беттембург, кінцеву точку цього велотуру, що пройшов за ідеальних погодних умов.

29 квітня 2023 року

Дванадцять членів асоціації Ad Pacem зустрілися вранці в суботу 29 квітня 2023 року на автостоянці залізничного вокзалу в Беттембурзі (L), щоб вирушити у веломандрівку задля збереження довкілля. Після дощового і холодного початку весни ця велопрогулянка подарувала кілька годин свіжого повітря з лугів і полів.

Енергетична залежність
Асоціація підтримує велосипедний рух також з огляду на сучасні війни, які часто є війнами за контроль над нафтовими і газовими родовищами або залежність цілих народів, які їх не мають.

Нафта і газ є потужними важелями влади в руках певних воюючих держав, як у випадку з Росією, яка вже давно є основним постачальником цих енергоносіїв до Європи та України.

Це правда, їзда на велосипеді – це лише частковий вихід з цих енергетичних залежностей. Але він символізує екологічний перехід до відновлюваних і здорових для людини джерел енергії.

Вшанування пам’яті загиблих шахтарів
Проїхавши через Дюделанж-Буранж і Будерсберг, Кайль, Тетанж і Румеланж з його Гірничим музеєм, група зробила перерву на обід у місці під назвою “Лейфрахен”, біля підніжжя Національного пам’ятника шахтарям, який вшановує пам’ять багатьох людей, які загинули в шахтах Люксембургу з другої половини 18-го століття до 1950-х років. Слід пам’ятати, що серед жертв небезпечної роботи в шахтах було кілька молодих людей у віці від 13 до 15 років.

Велопробіг продовжився спуском до природного заповідника Ellergrond, розташованого поблизу французького кордону, в Еш-сюр-Альзетт. Потім група перейшла на новий пішохідно-велосипедний міст, який веде до центру Бельваля. Після короткої перерви група продовжила рух у напрямку Lallange, Schifflange, Huncherange, щоб прибути на автостоянку станції Bettembourg, кінцевої точки туру, близько 16:00.

Велодоріжки без велосипедистів
Цим велоднем асоціація нагадує всім політичним лідерам, що населення необхідно заохочувати до їзди на велосипеді на політичному рівні. За весь день учасники майже не зустріли інших любителів їзди на велосипеді на велодоріжках, які були в ідеальному стані.

9 жовтня 2022 року

У суботу 9 жовтня 2022 року асоціація Ad Pacem організувала велопробіг велодоріжками південно-західного Люксембургу. 

Десятеро членів нашої організації зустрілися о 9 ранку, щоб стартувати зі станції в Петанж. 

Протягом 40-кілометрового маршруту група робила кілька перерв. Опівдні всі пообідали на свіжому повітрі. 

Оскільки маршрут був організований по колу, близько 17:00 вся група знову прибула на станцію Петанж, звідки почала свій шлях. 

Ця прогулянка полями та лісами стала ще одним досвідом, який допоміг відкрити для себе велосипед як екологічний, здоровий та груповий спосіб пересування.

Близько п’ятнадцяти членів асоціації Ad Pacem протягом двох днів здійснили велопробіг по доріжках Люксембургу. Цей тур змусив всіх усвідомити, наскільки цей вид транспорту знижує забруднення повітря і перешкоджає змінам клімату. Він приносить задоволення і спокій розуму, душі і тілу.

Вранці 15 квітня велосипедисти стартували від центральної парковки Глассі в Люксембурзі по велодоріжці № 2, яка проходить через Червоний міст і Кіршберг іведе в Ештернах.

Перерва на обід був в селі Ріппег. У селі Консдорф була можливість побачити величезну американську бомбу часів Другої світової війни, знайдену в 1990 році недалеко від велосипедної доріжки. Група прибула на озеро Ештернах близько 15:30.

Екскурсія по галло-римській віллі

О 16:30 приблизно десяти члени Аd Pacem здійснили екскурсію по музею галло-римської вілли і по самій території вілли. Гід музею дуже добре пояснив, яким було життя мешканців цієї галло-римської вілли з 1 по 5 століття нашої ери.

З даху, яка одночасно є терасою музею, можна отримати добре уявлення про значні розміри цього двору й маєтки. Усередині музею відвідувачі можуть зрозуміти важливість вивчення класики для хлопчиків галло-римської аристократії, а також ознайомитися з кулінарним мистецтвом того часу.

Місце розкопок з його численними деталями дає гарне уявлення про розкопки, які зараз вже закінчено.

Відвідування базиліки і крипти

У п’ятницю вранці учасники велопробігу поїхали в Ештернах, де група відвідала ранкову службу в базиліці. Після цього парафіяльний священик Еразмі коротко розповів про історію базиліки з моменту її заснування в VII столітті до теперішнього часу. Він зробив огляд різних руйнувань і реконструкцій, яким піддавалася Базиліка протягом століть.

Під його керівництвом група відвідала крипту, в якій знаходиться саркофаг Святого Вілліброрда. Він є святим покровителем Люксембургу, а танцювальна процесія, що відзначається у вівторок після Трійці в честь його пам’яті, з 2010 року включена в список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Близько 10:30 ранку група виїхала з Ештернаха уздовж річки Сюр по велосипедній доріжці № 3, запланувавши зупинку в Борні. Після барбекю в селі Борн, група продовжила рух по веломаршруту № 3 до порту Мертерт, а потім по веломаршруту № 4 до Нідеранвен. Там маршрут зустрівся з велосипедною доріжкою № 2, і останні кілометри маршруту були такими ж, як і початкові попереднього дня. Близько 7:30 вечора ми прибули на площу Гласс в Люксембурзі.