відправка з Люксембургу та отримання в Івано-Франківському центрі для біженців медичного обладнання (туалетний стілець,два ходунки, кілька пар милиць), а також одяг і взуття на зиму.
Наш співробітник з розвитку використовує гроші від продажу календарів на 2024 рік, щоб купити і доставити ліки, яких потребує психіатрична лікарня у Ворзелі (Україна).
Шановні члени нашої організації,
Цей інформаційний бюлетень містить інформацію про ситуацію на Балканах, які були спустошені війною між 1992 і 1995 роками. З того часу ситуація покращилася, але справжнього миру все ще немає, оскільки конфлікти, що лежать в їх основі, все ще існують і можуть вибухнути, наприклад, між Косово і Сербією, або в Боснії і Герцеговині між Республікою Сербською та боснійською і хорватською громадами.
Підсумки конференції Salon du Livre 2024 з нашим гостем, Жаном-Арно Деренсом, та відеозапис усієї конференції на YouTube дають змогу ознайомитися з актуальним аналізом становища народів Балкан.
У липні наша віце-президентка Наталя відвідала деякі з проектів для жертв війни, які ми підтримуємо в Україні. На жаль, ситуація для українців залишається дуже складною, і припинення вогню з Росією все ще неможливе. Росія продовжує безкарно вбивати своїх власних солдатів та українських цивільних і військових, які захищають свою країну. Ви можете прочитати звіт про поїздку нижче.
=> 8 липня 2024 року – Івано-Франківський притулок
=> 9 липня 2024 року : Misto dobra
=> 15 та 16 липня 2024 року : Концтабір «Ізолязія» в Донецьку
=> 17 липня 2024 року – Ворзельська лікарня
=> 30 серпня 2024 – Терапевтичний кабінет лікарні Ворзель
Після Другої світової війни мир в Європейському економічному співтоваристві був побудований за рахунок спільної економічної політики. Вона базувалася, серед іншого, на експлуатації викопного палива, переважно вугілля, нафти і газу. Перехід до відновлюваних джерел енергії, який передбачається з початку нового тисячоліття, вимагає від нас відмовитися від експлуатації викопного палива в середньостроковій перспективі. Мета полягає в тому, щоб уникнути катастроф, передбачених усіма сучасними дослідженнями щодо зміни клімату. Однак основні країни-експортери нафти, такі як Росія та країни Перської затоки, відмовляються здійснювати перехід до екологічної економіки. Тому війни (в Україні, Газі та інших місцях) стають засобом запобігання цьому переходу. Починаючи з 2022 року, ми бачили, як екологічні проєкти, рухи та партії згортаються або припиняють своє існування. Уряди зупиняють або гальмують екологічний перехід, який має на меті замінити причини забруднення повітря двоокисoм вуглецю, який є основною причиною зміни клімату.
Ми організовуємо наш наступний захід «Велосипед за клімат – велосипед за мир» навколо найбільшого штучного озера Франції, Лак-дю-Дер, на кордоні департаментів Марна і Верхня Марна. Доєднуйтесь до нас і відчуйте переваги їзди на велосипеді з ранку суботи 28 вересня до другої половини дня неділі 29 вересня. Увечері 28-го відбудеться дискусія на тему «фундаментальна екологія».
Запрошуємо всіх бажаючих приєднатися до нас. Ми будемо добиратися спільним транспортом. Будь ласка, повідомте нас заздалегідь електронною поштою ([email protected]) або зателефонувавши нам за номером +352 621 280 850 чи надіславши текстове повідомлення.
=> Ad Pacem Bike Tour 7 (28.09.)
=> Ad Pacem Bike Tour 7 (29.09.)
З найкращими побажаннями,
Клод Панталеоні
Голова Ad Pacem servandam
Завершено ремонт палати інтенсивної терапії. Його профінансували за рахунок коштів, отриманих від продажу календаря на 2024 рік.
Благочинний концерт, організований асоціацією Ad Pacem в Італії в містечку Серра Сант’Аббондіо (провінція Пезаро-Урбіно). Лаура, Даниель та Мішель Панталеоні інтерпретували низку класичних та романтичних творів. Зібрані пожертви пішли на закупівлю ліків для психіатричної лікарні у Ворзелі, що під Києвом.
Наталя відвідала лікарню у Ворзелі. Цього дня були передані медикаменти, необхідні для терапії, які були придбані незадовго до цього. Всі придбані ліки були оплачені за рахунок коштів, виручених від продажу календаря на 2024 рік.
Після цього віце-президентка змогла відвідати палату інтенсивної терапії, ремонт якої повністю фінансується Ad Pacem.Станом на середину липня роботи ще не були завершені.
За два дні наша віце-президентка Наталія зустрілася з трьома колишніми в’язнями концентраційного табору «Ізоляція» в Донецьку – Андрієм Кочмурадовим, Віталієм Соколовим та Валерієм Матюшенком. Цим табором керують російські окупаційні сили в окупованому Донбасі. Регулярні катування є звичним явищем. Валерій Матюшенко був звільнений лише в кінці червня 2024 року в рамках обміну полоненими. Внаслідок катувань усі троє, а також дружина Андрія Кочмурадова Олена Лазарєва, страждають від серйозних проблем зі здоров’ям, включаючи проблеми з суглобами, зубами, серцем і кровообігом, нервовою системою та інші. Вони отримують фінансову підтримку від Ad Pacem на лікування та придбання ліків.
Кочмурадов і Соколов розповіли, що перебування у в’язниці спричинило для них великі проблеми з пошуком роботи. Роботодавці відмовляють їм на підставі, що вони були політичними в’язнями, хоча пізніше українські суди визнали їх невинними. Соколов зараз працює охоронцем, а Кочмурадов досі залишається безробітним.
Лист від Валерія Матюшенка:
15 липня 2017 року пан Валерій Миколайович Матюшенко був викрадений агентами «Міністерства державної безпеки» (ФСБ) так званої Донецької Народної Республіки (ДНР). Він був засуджений до 10 років позбавлення волі і провів у полоні 7 років. Був звільнений в результаті обміну 28 червня 2024 року. Ось його історія:
«Я, Матюшенко Валерій Миколайович, 1965 року народження, українець, мешканець смт. Комсомольське Старобешівського району Донецької області, одружений, маю одного сина.
15 липня 2017 року я вийшов зі своєї квартири, щоб приєднатися до дружини, яка була в школі, де навчається наш син, і готувала клас до нового навчального року.
Я відкрив машину і в цей момент побачив білий мікроавтобус «Фольксваген» з кількома людьми всередині. Коли я вже збиралася виходити, до мене підійшли четверо чоловіків, одягли наручники і поліетиленовий пакет на голову. Вони затягли мене в мікроавтобус і кудись відвезли.
Я опинився в кімнаті, де мені сказали, що мене підозрюють у шпигунстві на користь України.
Я перебував у «МДБ ДНР» (ФСБ) та в катівні «Ізоляція» в Донецьку. У цій в’язниці було багато інших людей.
Спочатку мене кинули в маленьку кімнату. Вона не мала вікон і була розміром приблизно метр на два метри. Я не можу сказати, скільки часу я там пробув. Там постійно горіло світло і була камера спостереження. Потім мене перевели до підвалу. У підвалі було холодно. Мені давали їжу двічі на день, о 7 ранку і 7 вечора. Давали варену крупу без хліба.
Приблизно через три дні, о 2 годині ночі, мене вивели з камери і троє чоловіків почали бити.
Я не можу сказати, як довго вони мене били. Потім вони затягли мене в інший підвал. Там мене підключили до електричних дротів і почали катувати електричним струмом. Після цього повернули назад в камеру. Мені вибили зуби, зламали три ребра, і я спав сидячи більше місяця.
Побої продовжувалися майже щодня. У мене хвороба з дитинства:
Я страждаю на синдром Туретта, який загострився після катувань. На нервовому рівні у мене з’явилися проблеми зі щитовидною залозою. Важка праця призвела до пахової грижі, яку прооперували після мого повернення.
Мені потрібні зубні протези.
Після тортур і допитів «військовий суд ДНР» засудив мене до 10 років суворого режиму за шпигунство на користь України.
У цій «Ізоляції» я пробув десять місяців. Потім мене перевели до Донецького СІЗО. Після трьох тижнів у СІЗО мене перевели до колонії суворого режиму № 32 у Мінську, де я перебував до 28 червня 2024 року, коли мене звільнили.
28 червня 2024 року я прибув до Києва на гвинтокрилі. З аеропорту мене одразу відвезли в обласну лікарню, де я пробув два тижні. Зараз я вже місяць перебуваю в іншій лікарні, щоб отримати довідку про інвалідність. У мене багато проблем, в тому числі фінансових. Прошу Вашу асоціацію допомогти мені фінансово, щоб повернутися до нормального життя та придбати необхідні ліки.
З повагою».
Валерій Матюшенко
Дорогі члени Ad Pacem,
Цей інформаційний бюлетень містить огляд нашої допомоги постраждалим в Україні від російської військової агресії, яка, починаючи з 22 лютого 2022 року, залила вогнем і кров’ю схід і південь країни (20% території України).
У перші кілька тижнів ми були завалені спонтанною допомогою від членів та сусідів, які надсилали речі (ліки, одяг, ковдри, постільну білизну тощо), які могли знадобитися українцям, що тікають з дітьми від наступаючого варварства. У квітні і травні 2022 року біженці з’явилися на нашому порозі, і ми намагалися їх розмістити.
Багато пожертв, які ми отримали протягом 2022 року, дозволили оплатити всі наші відправлення долікарень у Стрию, Харкові, Краматорську та Ворзелі (психіатрична клініка для травмованих цивільних і військових), а також до внутрішніх центрів для біженців у Дніпрі, Підгородньому, Бережанах і Чернівцях в Україні. Частина цих грошей була надіслана безпосередньо через Western Union нашим довіреним особам, які купували обладнання, медикаменти та продукти харчування на місці.
Частина пожертв була використана для фінансування невідкладних операцій для поранених цивільних осіб і біженців, які не могли оплатити їх самостійно.
Від самого початку наш підхід був прозорим: ми фотографували нашу допомогу, коли її відправляли і коли її отримували. Для кожного предмета допомоги ви знайдете на сайті дату, місце, де він був відправлений і отриманий, зміст відправленої допомоги і, в більшості випадків, людей, яким була надана допомога і/або які її отримали. Так само і у випадку з грошима: на фотографіях задокументовані покупки, які були зроблені і передані тим, хто їх потребує.
На сьогоднішній день в Україну було зроблено дев’яносто відправлень (див. пряме посилання: Війна Росії проти України).
Усі кошти, отримані від продажу календаря Ad Pacem 2023, пішли на фінансування польового шпиталю, який десяток лікарів вирішили створити за лінією фронту. Це дозволило їм оперативно надавати допомогу тяжкопораненим бійцям. Ми купили їм спальні мішки, каремати, бронежилети, медичне обладнання, ліки, перев’язувальні матеріали тощо.
Лікар і фельдшер з цієї бригади написали нам, що вони були поранені російськими кулями, коли вийшли виносити поранених солдатів. З госпіталів Олег (грудень 2023 року) та Олександр (січень 2024 року) нам написали, що саме завдяки куленепробивним жилетам, які ми їм купили, їхні життя були врятовані. Промінь світла в цій жахливій війні!
Я хотів би подякувати всім нашим членам, які своїми пожертвами роблять можливим допомогу жертвам війни в Україні.
Особлива подяка нашому віце-президенту Наталії Панталеоні, яка організовує всю цю допомогу.
Клод Панталеоні
Президент
Візит нашої віцепрезидентки Наталії до «Міста добра» в Чернівцях.
Запланована заздалегідь зустріч із засновницею «Місто добра» Мартою Левченко, на жаль, не відбулася. Напередодні в дитячу лікарню «Охматдіт» у Києві влучила російська ракета. Двоє дітей з будинку «Місто добра» перебували там в очiкуваннi онкологічної операції. Тому засновниці довелося терміново виїхати до Києва. Наталя змогла відвідати весь центр «Місто добра» разом з однією зі співробітниць пані Левченко. Тут багато дітей з евакуйованих дитячих будинків з Одеси та Миколаєва (південь України). У будинку є реабілітаційні кімнати для хворих дітей та дітей-інвалідів, а також відділення паліативної допомоги. Завдяки фінансовій допомозі Ad Pacem сюди були закуплені трубки та катетери для трахеостомії та гастростомії. Також було придбано комп’ютер і монітор для спостереження за станом важкохворої дитини під час транспортування до лікарні.
Візит віце-президентки Наталії до притулку для матерів і дітей в Івано-Франківську (Західна Україна).
З 37 жінок і дітей, які зараз живуть у центрі, три чверті – внутрішні біженці зі сходу та півдня України. Серед них є також жертви зґвалтувань російськими солдатами.
У центрі проживають переважно жінки з маленькими дітьми, які не в змозі платити за оренду житла. Жінкам надається робота на птахофермі, а діти можуть ходити до школи і дитячого садка. За меншими дітьми доглядають у будинку. Як тільки фінансове становище жінок покращується, вони починають самостійно винаймати житло. У випадках, коли жінки та/або їхні діти мають хвороби, інвалідність або психічні травми через війну, їхнє перебування в будинку не обмежується в часі.
Через постійні ракетні обстріли з боку Росії українська енергосистема функціонує дуже погано. Електрика відключається на багато годин на день за графіком. Тому придбання електричної зарядної станції для цього будинку було надзвичайно важливим. Ad Pacem профінансував придбання такої зарядної станції. Вона була встановлена в прихистку в кінці серпня 2024 року.
У п’ятницю, 28 червня 2024 року, двадцять три члени Ad Pacem зустрілися близько 21:00 біля входу в Carrières d’Haudainville, поблизу міста Верден (Франція), щоб подивитися найбільше в Європі звукове і світлове шоу про війну 14-18 років.
Сценічна репрезентація основних історичних подій битви при Вердені (Франція) розпочалася в сутінках і закінчилася близько опівночі. Через переплетення доль німців і французів глядачі стали свідками невпинного ланцюга подій, що призвели до Першої світової війни. Завдяки хорошій звуковій системі та професійній постановці у глядачів склалося враження, що вони занурилися в саме серце бойових дій, у “пекло Вердена”, з відтворенням страждань і болю солдатів та їхніх родин. Чи то у французьких, чи то в німецьких окопах, солдатів спіткала однакова доля: холод, бруд, воші та щури… з невеликим перепочинком в тилу, незважаючи на ночі, сповнені тривоги за майбутню битву.
Всі сцени покликані шокувати своєю правдою: захоплюючі батальні сцени, смерть, що чекає на нападників, пожежники у палаючому Вердені, ярмарок у прифронтовому містечку, перший повітряний бій в історії… Водночас шоу характеризується прагненням до освіти: через розповідь, зображення персонажів і чергування несамовитих і спокійних сцен або послідовностей глядачі різного віку можуть стати свідками цієї болючої глави в історії людства і зберегти в пам’яті яскраві спогади про неї.
Технічні ресурси, задіяні для досягнення цієї мети, вражають: спецефекти, гігантські проекції зображень на стінах кар’єру та вражаючі декорації. Все це було досягнуто за допомогою 200 акторів, більшість з яких є волонтерами, 800 костюмів, сотень прожекторів, старовинний потяг тощо.
Вистава закінчується тим, що німецький і французький солдати потискають один одному руки при світлі факела, який тримає цивільний. Вчорашні вороги стали сьогоднішніми друзями.
Суботнього ранку, 15 червня 2024 року, невелика група з восьми членів Ad Pacem зустрілася на парковці абатства Клерфонтен на бельгійсько-люксембурзькому кордоні. Це був старт другого велопробігу сезону “Велосипедом заради майбутнього”, під час якого команда досліджувала велодоріжки та відрізки національної дороги навколо Арлона. Це була закрита дистанція (петля з вказівниками) довжиною 40 км, з фінішем близько 17:00 на стартовій автостоянці.
Проїхавши через кілька сіл, сільськими дорогами та стежками, милуючись чудовими краєвидами, група зупинилася на обідню перерву на лузі.
На останньому етапі група проїхала через Теніг і Стерпеніч перед довгим спуском, даючи ногам можливість відпочити, до фінішу.
Сонце, хмари і вітер сприяли приємній велосипедній прогулянці.
Всі погодилися, що ця прогулянка була можливістю добре провести час разом, відкриваючи для себе красиві пейзажі в гарну погоду. Перед тим, як завантажити велосипеди і знову вирушити в дорогу, ми протягом години відвідали територію абатства Клерфонтен, включаючи руїни старої споруди 13-14 століть, лікарський сад, відновлений у старомодному стилі (як це було в ті часи), і джерело, яке (все ще) протікає через підземні галереї, які в середньовіччі були місцем паломництва, де віруючі шукали зцілення від своїх недугів.
Суботнього ранку, 15 червня 2024 року, невелика група з восьми членів Ad Pacem зустрілася на парковці абатства Клерфонтен на бельгійсько-люксембурзькому кордоні. Це був старт другого велопробігу сезону “Велосипедом заради майбутнього”, під час якого команда досліджувала велодоріжки та відрізки національної дороги навколо Арлона. Це була закрита дистанція (петля з вказівниками) довжиною 40 км, з фінішем близько 17:00 на стартовій автостоянці.
Проїхавши через кілька сіл, сільськими дорогами та стежками, милуючись чудовими краєвидами, група зупинилася на обідню перерву на лузі з упакованим ланчем.
На останньому етапі група проїхала через Теніг і Стерпеніч перед довгим спуском, даючи ногам можливість відпочити, до фінішу.
Сонце, хмари і вітер сприяли приємній велосипедній прогулянці.
Всі погодилися, що ця прогулянка була можливістю добре провести час разом, відкриваючи для себе красиві пейзажі в гарну погоду. Перед тим, як завантажити велосипеди і знову вирушити в дорогу, ми протягом години відвідали територію абатства Клерфонтен, включаючи руїни старої споруди 13-14 століть, лікарський сад, відновлений у старомодному стилі (як це було в ті часи), і джерело, яке (все ще) протікає через підземні галереї, які в середньовіччі були місцем паломництва, де віруючі шукали зцілення від своїх недугів.
